1 Святкуєм  цю чудову дату,

В ній — щастя, доля всіх людей.

Якщо твердіш хода в солдата, —

Дзвінкішим буде сміх дітей!

2 Ми — діти країни, де воля і мир,

Не хоче війни наш народ-богатир!

Стоять брати і батьки повсякчас

На варті свободи і щастя для нас.

3 Я за своїм братиком

Скучив дуже-дуже:

Старший брат мій в Армії

На кордоні служить.

4 Щоб листи писать йому,

Все розповідати,

Я щоденно літери

Вчу тепер завзято.

5 Скоро-скоро найбіліший

Я візьму листочок,

Напишу про маму, тата

Багато рядочків.

6 Як щасливо ми живем —

Про усіх хай знає!

І стоїть на варті він

Мир оберігає.

7 Здоров'я хочемо вам побажати,

Такого міцного, як той граніт.

 І сил, і мужності багато,

Легких і довгих вам життєвих доріг.

8 Ми любимо вас,  дорогі наші

Ви для нас — завжди взірець!

І хочемо, як ви, сильними стати

І чути від вас завжди: — Молодець!

9 Вітаємо вас, вчителі дорогі!

Бажаємо вам здоров'я міцного.

І довгих, і довгих 100 років прожити,

І нас все міцніше й міцніше любити.

10 Прийміть подарунки від нас невеликі,

Самі готували для вас ми листівки,

Й медалі  самі вирізали для вас,

Писали гарненько вітання від нас

Хоч неприємності траплялись щомиті:

То клей потече, і малюнки залиті,

То ножиці ріжуть там, де не треба,

 Але я старався, татусю, для тебе!

11 Вітаємо вас зі святом і зичим:

Хай усмішка сяє на ваших обличчях,

Здоров'я міцного ми вам бажаєм,

І все що вам треба, хай кожен з вас має.

 (Дарують подарунки).

12 А зараз, наші хлопчики,

Звертаємось до вас

Ви в нас майбутні льотчики,

Майбутні прикордонники.

Отож ми вас вітаємо

І щиро вам бажаємо:

Сміливими та дужими

Бійцями виростайте.

13 А поки що — вас просимо

«Дівчат не ображайте!»

(Дівчата вітають хлопчиків)

14 Тече вода каламутна,

Владік наш сьогодні  смутний.

Я не смутний, а сердитий,

Бо учора був я битий.

15 Била мама мене з ночі,

Що уроки вчить не хочу,

Що бігаю і гасаю,

За уроки не сідаю.

16 Кажу, ой, не треба бити,

Що урок не хочу вчити,

А бігати швидко треба,

Бо солдатом буду в тебе.

17 Тато лаявсь, що на гілці

Я штанами завісився.

Потім впав ще й у калюжу

І прийшов увесь у жужі.

18 Тату, тату, ти не лайся,

Що порвав штани на гілці.

Я ж до служби готувався,

Як десантник я спускався.

19 Ой не лайтесь, що в пиляці

Одяг мій увесь, як в паці.

Я ж ворога гнав від хати

Й довелося плазувати.

 20 Мамо, мамо мила,

За що ж ти мене била?

Я ж так сильним хочу стати

Й Батьківщину захищати.

Тече вода каламутна,

Всі буваємо ми смутні,

І сердиті, й неслухняні.

Вибачайте, тата й мами.

Добрий наш господар,

Мені ти дав і силу, і снагу,

До тебе йтиму в сонячні обнови,

За все я в безоплатному боргу.

Уклін тобі наш рідний тату,

За те, що ласка в тебе є,

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине.

За те, що можем мирно жити,

За те, що все ти бережеш,

За те, що вмієш нас любити,

То ж будь щасливим ти без меж

Нехай над вами небо голубіє,

Не знають втоми руки золоті,

Нехай душа ніколи не старіє

І серце не втрачає доброти.

Нехай для вас не згасне сонце,

Нехай не віють в душу холоди.

Хай жито на столі і Бог на небі

Вас завжди порятують від біди.

 Хай щастя і радість вам ллються рікою,

Щоб ви не стрічались ніколи, з журбою,

Хай пісня дзвінка виграє на вустах,

Хай смутку ніколи не буде в очах.

Усе в житті міняється і в'яне,

Усе мина, відходить назавжди,

Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті, то — долі повеління,

А все, що в мене є, — терпіння та удача,

І розум, батьку, мій, — це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє.

Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам ти знаєш.

І наділив мене усім, що сам умієш.