До Всесвітнього дня медсестер 12 травня в нашій школі відбулася зустріч учнів школи з шкільною медсестрою Вірою Василівною в медичному кабінеті. З нагоди свята діти власноруч виготовили квітки та привітали ними Віру Василівну, що було для неї несподіванкою. Віра Василівна розповіла дітям про роль та відповідальність медсестри в охороні здоров`я, важливість уваги, знань та точності у роботі медсестри та наочно показала деякі з маніпуляцій, які медсестра виконує щоденно, приміром - як правильно вимірювати артеріальний тиск тощо. Цікаві факти про медичних сестер: найбільше число медсестер в Фінляндії - на 100 000 осіб припадає 2162 медсестри. Для порівняння, на Гаїті на 100 000 осіб припадає 5 медсестер. 12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри. Хоча фактично святу вже більше ста років, офіційно воно було засновано тільки в 1971 році. День медичної сестри відзначається з моменту об’єднання сестер милосердя з 141 країни в професійну громадську організацію - міжнародну раду медичних сестер.Вперше служба сестер милосердя була організована під час Кримської війни англійкою Флоренс Найнтінгейл (12.05.1820 - 13.8.1910). Всесвітній день медичних сестер за рішенням Міжнародної організації Червоного хреста є саме в її честь, в день її народження - 12 травня. Тоді й сформувався стійкий стереотип: медсестра - це людина, яка виносить з поля бою поранених або допомагає біля операційного столу. Більше фото заходу тут: Зустріч з медсестрою 12.05.2016 до Всесвітнього дня медичних сестер
|
8-10 травня у школі-інтернаті пройшли заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні: - Мітинг «1939-1945. Ніколи знову» та організовано похід до пам’ятника біля с. Четово з метою вшанування полеглих солдат у другій Світовій війні (директор, заступник директора з ВР). - Перегляд відеоматеріалів: «Війна. Український рахунок» , «Війна без переможців», «Список Шиндлера» (8-9 кл.) (7-9 кл.), «Хоробре серце Ірени Сендлер (4-6 кл.) (педагог-організатор). - Урок-реквієм у 9 класі: «Кривава ціна миру в Європі 1945-го та сьогодні» (вчитель історії). - Виховні години в підг.кл. – 9кл.:«Пам’ять про війну як застереження від її повторення» (вихователі). - Години спілкування в підг.кл. – 9кл.: «Порозуміння заради майбутнього України» (класоводи, кл.керівники). Більше фото тут: Відзначення Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні |
Весною христине відзначають найрідніше свято - світле Христове Воскресіння. З давніх-давен люди святкують Великдень – Пасху. Це день, коли воскрес Ісус Христос. Він подолав смерть, диявола і гріх. І як Істинний Бог відкрив людям шлях до вічного життя. В нашій школі всі готувалися до свята Христового воскресіння, яке наступило 1 травня та продовжили давню традицію малювати писанки. Учні школи стали творцями писанок, створювали писанки-мальованки, крашанки, дряпанки та інші техніки писанкарства. А приготоване великоднє дерево було представлено на фестивалі «Воскресни, писанко!» в Ужгороді. Під час заходу з нагоди свята діти дізналися навіщо прикрашати яйця та яким чином звичайне пташине яйце повязане зі святом Світлого Христового воскресіння. Саме на Великдень приходить справжня весна, все починає обновлятися, рости, квітувати. Не можна собі уявити Великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. Треба мати велике терпіння, велику любов, глибокий розум, треба шанувати звичаї, аби творити писанку. За тими малюнками стоять образи віддалених епох, стоять символи прихильності, що оберігають людей від зла! Кожен колір, кожна лінія в них вселяє конкретні почуття й думки. Кожна фарба в писанці має своє життя, свою символіку, своє окреслення радості. Сьогодні мало хто вміє читати писанки і ми навіть не здогадуємося, як багато може розповісти нам той чи інший малюнок, адже писанки – це шедеври мініатюрного живопису, в яких народ виявив свій мистецький геній, свою здатність до творчого осмислення, художнього узагальнення навколишнього світу. Великодні яйця розписують мініатюрними орнаментами за допомогою воску спеціального інструменту (писачка) і барвників. Відповідно до техніки розфарбування такі яйця мають різну назву. Так, писанка походить від слова “писати”. Крашанка – яйце одного кольору. Дряпанка – видряпується гострим предметом малюнок на крашанці. Крапанка – накрапуються воском крапочки. Мальованка – яйце, розмальоване пензлем. Розфарбовані яйця є вісником добра, надії, й радості, що реалізується в кольорах, лініях, візерунках, ритмах орнаменту, але крім культового значення, вони є також одним з найдавніших різновидів народної творчості. У жодного народу немає таких прекрасних мальовничих писанок, як в українців. На Великдень усі дарують один одному писанки та крашанки зі словами: "Христос Воскрес!" Бо ж як Христос воскрес, так і люди воскреснуть. А яйце дуже точно символізує собою майбутнє воскресіння: воно не має в собі ознак життя, але приходить час і з нього з'являється живе курчатко. Так і померлі люди, які за життя прийняли Ісуса Христа своїм Господом Спасителем, колись воскреснуть для вічного життя. Існує ціла низка легенд і повірїв, які повязують традицію розписувати писанку з життям Ісуса Христа. Однак дослідники повязують писанку із сонячним культом, який прийшов до словян зі Сходу. Традиція розмальовувати яйця сягає епохи язичництва. Писанки були повязані з комплексом весняних обрядів. Отже, писанкарство виникло задовго до прийняття християнства і має давні традиції. У слов’ян існував звичай: весною, коли святкувався прихід нового року, дарувати один одному “красні яєчка” – крашанки. Цей обряд був пов’язаний з народним уявленням про яйце, що було символом весни, сонця, перемоги життя над смертю, відродження. “Красні яєчка” дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю; застосовували як запобігання від стихійного лиха, переляку, наговору, для лікування хвороб. Наші пращури відображали у них свої погляди, уявлення про світ, саме яйце-писанка було символом зародження життя. Наші предки вірили, що писанки мають магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свято. Це вірування збереглося і до наших днів. Після прийняття християнства, як офіційної державної релігії, відбулося календарне стикання давніх язичних свят з новими християнськими. Церква пристосувала язичний культ писанки, як знака сонця і оновлення життя і ввела його у свято Великодня як символ Христового воскресіння. В Закарпатті до Великодня готуються дуже ретельно. І всі приготування та традиції тісно повязані з історичними подіями днів життя Ісуса Христа серед людей перед його воскресінням. Великодню передує 7 тижнів Великого посту, коли суворо дотримуються не лише заборони на вживання скромних страв, але й на розваги. На Вербну неділю Христос в'їхав на ослику в місто Єрусалим і його вітали гілочками пальми устеляючи перед ним дорогу. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими пагонами, які несуть до церкви посвятити. Ці гілочки зберігають як оберіг від недуг і грому. Останній тиждень Великого посту перед Пасхою ретельно прибирають житло після зими, у середу завершують хатню роботу. В черверг печуть Паски. Майже по всій Україні Великодній хліб називають «паска». Випікають паски з найкращих сортів пшениці, зі світлими думками, адже з того якою вона спечеться, робили висновок про долю всієї сім'ї. І саме цього дня Христос був розіп'ятий. Перестають дзвонити дзвони аж до воскресіння Христового. Також у червер треба нести свічку з церкви на Страсть і по дорозі оберігати живий вогонь. У Великодну пятницю родинне життя набуває особливого настрою. Люди розмовляють між собою пошепки, намагаються не кричати, не лаятися, не встрявати в суперечки. В цей день не вживають їжі до виносу Плащаниці, не дзвонять дзвони в церквах. В день Великої суботи фарбують крашанки, перевагу надають червоному кольору – «бо він нагадує кров Спасителя» яка віддана за нас, щоб ми жили. У неділю наступає велика радість - Христос воскрес, до церкви несуть на освячення пасхальні кошики. Більше фото тут: Свято "Воскресни, писанко!" і тут: На обласному фестивалі "Воскресни, писанко!" в Ужгороді
|