![]() Видання містить завдання, що можуть бути використані вчителями в школі |
![]() Усього до переліку тренерів включено 121 фахівця, які представляють усі регіони України |
![]() Студент 5-го курсу факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Валентин Хмільовий встановив новий рекорд України. Валентин представляв університет на 9-ому Чемпіонаті України з гирьового спорту серед студентів, який відбувся 23-25 лютого в спортивному комплексі Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. З-поміж 100 спортсменів, які брали участь в змаганнях, уманський студент Валентин Хмільовий показав найкращий результат. У поштовху довгим циклом двох гир масою 24 кг у ваговій категорії до 75 кг наш спортсмен виконав 100 підйомів, встановив новий рекорд України та зайняв почесне І місце. Колектив університету вітає спортсмена із перемогою та новим рекордом! Так тримати! За інформацією УДПУ |
![]() Уряд Республіки Індонезія виділив стипендії на навчання за магістерською програмою Kemitraan Negara Berkembang (KNB) у 2018 році. Основні напрями програми: гуманітарні, технічні та соціальні науки, інженерні спеціальності, освіта. Претенденти повинні мати освітній рівень бакалавра (заявки учасників з освітнім рівнем магістра розглядатися не будуть). Серед інших умов участі – максимальний вік до 35 років. Термін подачі заявок на отримання стипендії – 30 квітня 2018 року. Докладніше про умови участі у програмі в інформаційному бюлетні. За інформацією МОН України |
|
|
![]() Нещодавно під час виставки Agro Animal Show 2018 в рамках реалізації німецько-українського проекту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України (FABU)» відбувся семінар «Фахова освіта у коледжах як одна з передумов сталого розвитку аграрного виробництва в Україні». Під час семінару було порушено дуже актуальні питання як для керівництва закладів освіти, так і для керівників аграрних підприємств. А саме: Чи задоволені роботодавці підготовкою випускників технікумів і коледжів? Чи вирішить кадрове питання дуальна освіта в Україні? Чи можлива якісна практична підготовка фахівців без належного матеріального забезпечення аграрних закладів освіти? Шляхи заохочення випускників аграрних закладів освіти залишатися в аграрному секторі України. Що заважає підприємцю брати студентів на практику? Директор Науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта» проф. Тетяна Іщенко зазначила, що відсутність висококваліфікованих кадрів буде уповільнювати економічний розвиток нашої держави. І тут йдеться не про академічну підготовку фахівців, а саме про практичну компетентісну складову. Присутні на семінарі фермери відзначили, що нинішнім випускникам коледжів не вистачає практичних знань, умінь та навичок навіть для виконання простих завдань. Випускники технікумів та коледжів не володіють сучасними техніками, методами виробництва, застосуванням цифрових чи комп’ютерних технологій, не вміють користуватися сучасною аграрною технікою. І відразу ж виникає питання «Чому так сталося? Чому ми, маючи таку широку мережу аграрних освітніх навчальних закладів, не можемо забезпечити аграрну галузь якісними, сучасними та широкопрофільними фахівцями?». Звичайно, можна стверджувати, що в коледжах є величезний брак технічного та лабораторного обладнання, майстерень, навчальних підприємств для виконання студентами практичних завдань. Але ж практичні навички студентів залежать не лише від технічного забезпечення навчального процесу. Можливо, є проблема в підготовці і самих викладачів?.. Вчитель може залишатися вчителем лише тоді, коли він і сам постійно вчиться та удосконалюється. Тому потрібно постійно підвищувати кваліфікацію викладачів коледжів та технікумів, щоб вони, в свою чергу, змогли викладати своїм студентам актуальний та сучасний навчальний матеріал. Багато викладачів, так само як і студенти, не мають практичного досвіду. Вони не працювали на виробництві і не в змозі викладати навчальний матеріал з практичної точки зору, оскільки самі не мали справи з чи то з електротехнікою, чи з системами захисту рослин і т.ін. Тому наявні програми післядипломної підготовки спеціалістів потребують актуалізації й вимагають організації співпраці коледжів не тільки з аграрними підприємствами, а також і з закладами торгівлі та переробної промисловості. Адже відсутність практичної складової у післядипломному навчанні викладачів коледжів та технікумів обмежує їх спроможність поширювати знання про сучасні релевантні для виробництва ноу-хау, методи та технології. Вищезгадані проблеми у підготовці висококваліфікованих кадрів з практичними вміннями висвітлив у своїй доповіді проф., доктор Гайнріх Шюле з Факультету аграрної економіки, народного господарства та менеджменту Вищої школи економіки і довкілля Нюртінґен-Ґайслінген, який представив результати базового дослідження, яке проводилося перед початком проекту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України (FABU)», де він дав рекомендації і пропозиції щодо подальшого розвитку аграрної освіти у коледжах та технікумах. Згідно цього дослідження удосконалення потребує не лише практична підготовка викладачів та матеріально-технічна база для проходження практики в закладах освіти, але й навчальні плани – обсяг загальноосвітніх дисциплін потрібно скоротити, а також розробка навчальних програм повинна проходити за участю представників підприємств, оскільки бізнес володіє найактуальнішою інформацією про те, які саме знання сьогодні є найбільш затребуваними. Крім того, робочі спеціальності повинні створюватися відповідно до умов та вимог ринку праці. Здавалося б, що вищезгадані проблеми може вирішити дуальна освіта, яка і спрямована на максимально велику кількість годин, які відведені для практичного навчання студентів. Крім того, вони опановують майбутню професію не в аудиторії за партою, а на підприємстві, де знайомляться з різними складовими частинами визначеної професії та суміжними галузями. Завдяки такій освіті студенти поєднують повсякденні знання з формуванням комплексної фахової компетенції, спрямованої на вирішенні різноманітних проблем, з якими фахівець стикається щоденно на обраній роботі. Але чи справді така система є панацеєю від всіх бід, які зараз ми маємо в коледжах та технікумах? На це питання поки що ніхто не може дати однозначної відповіді. Як виявилося, не всі люди володіють точною інформацією про те, що саме означає поняття «дуальна освіта». |
![]() КМУ схвалив реалізацію проекту «Фінська підтримка реформи української школи» |
![]() Професіонали з бізнесу та співробітники ІТ компаній за запрошенням Харківського ІТ Кластеру проводять лекції для вчителів інформатики шкіл Харківської області. Поки підопічні педагогів виконували конкурсні завдання обласних олімпіад з програмування та комп’ютерних наук, самі вони слухали виступи спікерів. У своїх лекціях вони зробили акцент на тому, якими базовими фундаментальними знаннями повинні оволодіти школярі, щоб успішно навчатися за спеціальностями сфери ІТ за суміжними з нею. Перші два блоки лекцій відбулися у Харківському національному економічному університеті ім. Семена Кузнеця та у Харківському національному університеті радіоелектроніки і були присвячені штучному інтелекту, анімації та комп’ютерній графіці. За красивими і футуристичними поняттями, такими як нейромережа, розпізнавання людської мови, комп’ютерний зір, ховається кропітке навчання та подальша праця із застосуванням інструментів лінійної алгебри, матаналізу, теорії ймовірностей, системного аналізу і багатьох інших галузей. Тут перед педагогами стоїть багатоетапне завдання: Пожвавити бездушні формули і цифри та показати їх застосування на реальних прикладах Навчити дітей найпростішим інструментам і давати їм можливість вже у ранньому віці виконувати завдання, тому що за словами фахівців, сучасні діти інтуїтивно освоюють програми і інструменти, які дорослим здаються складними та є випадки, коли 5-річні дошкільнята з успіхом навчалися монтажу, а у 8 років опановували основи анімації. Навчити дітей самостійно знаходити інформацію і навчатися. «Наше завдання – зрозуміти, що потрібно вчителям, і допомогти їм впровадити в програму навчання нові елементи, щоб уроки інформатики стали цікавими, корисними і практико-орієнтованими», – підкреслила виконавчий директор Харківського ІТ Кластера Софія Бєлєнкова. «Щороку в програму додаються нові теми. Вчителі, які хочуть залишатися цікавими школярам, повинні постійно актуалізувати свої знання з таких тем, як, наприклад, кібербезпека, графіка, штучний інтелект, щоб знайомити з ними школярів», – підкреслила Людмила Старченко, методист центру інноваційного розвитку освіти комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти». Вона також додала, що результат циклу лекцій буде помітним вже з 1 вересня цього року, коли нова програма з інформатики з цими темами вступить в силу. Вчителі з зацікавленістю слухали доповідачів, ставили їм питання. Планується, що від них незабаром буде отриманий репрезентативний зворотній зв’язок, який допоможе ІТ кластеру покращувати і актуалізувати підготовку школярів з інформатики та з супутніх предметів. За інформацією Харківського ІТ Кластеру |
![]() Фінляндія допоможе Україні підвищити кваліфікацію вчителів, підкреслити для суспільства важливу роль освіти, а також покращити освітнє середовище шкіл у межах реформи Нова українська школа. Про відповідну співпрацю йдеться в проекті Угоди між урядами України та Фінляндії «Про реалізацію проекту «Фінська підтримка реформи української школи», що був затверджений сьогодні, 28 лютого 2018 року, під час засідання КМУ. «Передбачений Угодою проект матиме орієнтовну вартість 6 мільйонів євро. Він розрахований на 4 роки. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку реформи саме у сфері, де Фінляндія є найбільш сильна, зокрема, йдеться про навчання педагогів. Наші вчителі потребують нових інструментів для спілкування та навчання сучасних дітей», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона підкреслила, що МОН дуже цінує допомогу Фінляндії, яка є одним із світових лідерів якості середньої освіти. Своїм рішенням КМУ також делегував повноваження щодо підписання цієї Угоди Міністру освіти і науки України. Після підписання документ також має бути ратифікований Верховною Радою України. «Дуже важливо, аби усі бюрократичні процеси щодо набуття чинності цієї угоди пройшли якомога швидше, адже ми дуже розраховуємо на підтримку Фінляндії в межах реформи. Зокрема, було б добре, аби всі процедури були пройдені вже у найближчі місяці», – наголосила Лілія Гриневич. Слід додати, що Фінляндія є одним з надійних партнерів України. Після Революції Гідності Фінляндська Республіка збільшила об’єм допомоги нашій країні. Так, за останні три роки обсяг наданої гуманітарної та технічної допомоги становить 28,7 млн євро. Фінляндія підтримує реформи у законодавчому, економічному та енергетичному секторах через Раду Європейського Союзу, ЄБРР, Світовий банк та Північну екологічну фінансову корпорацію. За інформацією МОН |